пересікати

-а́ю, -а́єш, недок., пересі́кти, -ічу́, -іче́ш; мин. ч. пересі́к, -ла, -ло; док., перех.

1) Розсікаючи, розділяти навпіл, на частини. || Пробивати наскрізь у кількох місцях по прямій лінії (перев. кулями).

2) Рухатися, переміщуватися поперек чого-небудь, у поперечному напрямі. || Розташовуватися, пролягати поперек чого-небудь, перехрещуючись із ним.

3) Переміщуватися через якийсь простір від початку до кінця. || Розташовуватися, пролягати поверхнею чого-небудь від одного краю до другого.

4) Рухаючись поперек чогось, перегороджувати кому-, чому-небудь шлях.

5) перен. Припиняти що-небудь, не давати розвинутися чомусь.

6) тільки док. Зарубати всіх чи багатьох; порубати, посікти всіх чи багатьох.